Зміст
Порушення в процесах обмінного характеру у собак-постійна причина звернень до ветлікаря. Одним з лідируючих діагностуються в ветеринарії хвороб ендокринної системи вважається гіперпаратиреоз.
З’являється процес на тлі дуже високого вимивання солей кальцію з кісток і потрапляння їх в центральне кров’яне русло. З’являються порушення у всьому організмі.
Гіперпаратиреоз у собак провокує розвиток сильних хворобливих почуттів в області всього кістково-м’язового апарату, тим більше в тазових і грудних кінцівках. Гіперпаратиреоз відрізняється розвитком диспепсичних розладів і проблем з нервовою регуляцією.
Головне завдання власника собаки-помітити зміни на перших стадіях розвитку захворювання і звернутися до фахівців за професійною допомогою. Це дасть можливість уникнути небезпечних складнощів, спровокованих дуже великим функціонуванням паращитовидної залози.
Причини хвороби
Гіперпаратиреоз у собак з’являється при порушеннях балансу кальцію і фосфору. Перед тим як визначити, які існують причини патології, слід визначити, що можливості в роботі підтримки речовин з мінералів в системному кровотоці, знаходяться під впливом гормональних речовин. Найважливішим в даній ролі виступає паратгормон. Він забезпечує звичайне проходження обміну речовин на мінеральній основі, а зокрема кальцію і фосфору, в організмі тварини.
Паратиреоїдний гормон (паратгормон), продукується ендокринними залозами – паращитовидної залозою. Він відповідає за те, щоб кальцій якщо знадобиться, запозичувався з кісток.
Участь в обміні мінералами бере і інший, дуже значний гормон – кальцитонін. Він виробляється щитовидною залозою. Кальцитонін зберігає необхідний баланс, володіючи прямо протилежним паратгормону дією.
Неврівноваженість 2-ух таких важливих гормональних речовин в організмі надає масу шкоди, вибиваючи натуральні процеси з рівноваги. З’являються серйозні, надзвичайно небезпечні, порушення.
Кількість циркулюючої в організмі крові, різко зменшується. Паратиреоїдний гормон призводить до того, що кальцій виводитися з кісток і проникає в загальний кровотік. Таким чином, компенсаторні сили організму починають активну діяльність.
На тлі постійного вимивання кальцію з кісткових структур організму, з’являється швидке руйнування самих кісток. Що відіграє велику роль, відсутня можливість їх регенерації. Кістки стають крихкими і слабкими.
При дуже високому вмісті фосфору в раціоні тварини, з’являється той же патологічний процес. Основний і фактично, єдиною основою гіперпаратиреозу, вважається незбалансоване харчування.
Надлишок одних мікроелементів і недолік інших, ставати основою розвитку порушень у всіх обмінних процесах, так як вони тісно пов’язані між собою.
Клінічна картина і симптоми гіперпаратиреозу
Залежно від того, який ступінь розвитку гіперпаратиреозу розвинулася у собаки, симптоматика відрізняється. Є кілька типів гиперпатиреоза.
Перший або первинний тип порушень в роботі щитовидної і паращитовидної залоз, часто діагностується при онкопатологіях і доброякісних розростаннях тканин щитовидки. Перший тип гіперпаратиреозу діагностується у тварин в похилому віці, а ще у вихованців, що мають слабку імунний захист.
Первинний гіперпаратиреоз відрізняється апатією і відмовою від корму. Симптоматика може бути відсутнім довгий час. Після того, як захворювання починає прогресувати, з’являються такі ознаки, як:
- біль і дискомфорт в області колінних, ліктьових або стегнових суглобів (тварина відмовляється від активних навантажень фізичного плану та ігор, агресивно реагує на будь-який дотик в області поразки);
- остеопороз або ж дуже висока крихкість кісткових структур, відрізняється виникненням переломів, що з’являються фактично з нізвідки;
- освіта конкрементів в сечовидільної системи на тлі порушень в роботі ренальної системи;
- порушення в роботі кишково-шлункового тракту (вогнища запалення в підшлунковій залозі, відмова від корму і розвиток анорексії, запори).
Змінивши харчування, Первинний тип гіперпаратиреозу виліковується з великим успіхом. Існує більш небезпечна форма гіперпаратиреозу-Вторинна. Вторинний гіперпаратиреоз умовно ділитися на харчовий (аліментарний) і ренальний (нирковий).
Розвиток вторинного типу патології у собак з’являється при дуже високій виробленні паратгормону і зниженні загального рівня кальцію. Відрізняється він наступними симптомами:
- ;;, систематична нудота;
- зміна кісткових структур, ламкість і крихкість, а ще втрата зубів на цьому тлі; .
Не виключаються випадки розвитку парезів і паралічів тазових кінцівок на тлі гіперпаратиреозу вторинної ступеня. З’являються проблеми з нормальною роботою м’яза серця, розвиваються набряки і недостатність міокарда.
Аліментарний гіперпаратиреоз розвивається у собак при неправильному харчуванні. Там домінує пристойну кількість фосфору, а кальцію навпаки, критично мало.
Гіперпаратиреоз аліментарного вторинного типу розвивається у вихованців, які отримують пристойну кількість м’яса і рибних продуктів. При цьому в раціоні не вистачає провітаміну А (ретинолу) і вітаміну Д.
Діагностика гіперпаратиреозу
Довести або оскаржити припущення на наявність гіперпаратиреозу можна лише в ветеринарній клініці. На огляді у фахівця тварині проводять пальпацію і аналізують якість раціону харчування.
Обов’язковими дослідженнями є загальний клінічний і хімічний аналізи крові. Біохімія крові потрібна для визначення точної кількості кальцію і співвідношення його з фосфором в кров’яному руслі собаки.
В якості додаткових діагностичних методик, використовується рентгенографія і діагностика за допомогою ультразвуку. Вони дозволяють візуалізувати можливі іскревленія кісткових структур під впливом порушень в обмінних процесах.
Деякі сучасні клініки дозволяють провести нестандартні дослідження, потрібні для визначення функціонування паращитовидної залози.
Гіперпаратиреоз у собак: лікування і профілактика
Вид патології і ступінь розвитку дають поштовх до подальшої розробки плану або схеми лікування. Первинний тип патології, спровокований дисфункцією в самих ендокринних залозах, лікують за допомогою коригуючої дієти.
Не потрібно думати, що лікування досить швидке і звичайне. Важливо вибрати якісний гранульований корм, оптимальний за складом для конкретної тварини, згідно його породних речей, віку і наявності хронічних хвороб.
Крім консервативних методик, Первинний тип гіперпаратиреозу лікують хірургічним шляхом. Операція проводитися для того щоб видалити уражені ділянки паращитовидної залози. Втручання хірургічним шляхом дає можливість зменшити концентрацію і подальшу виробництво паратгормону в кров. Це дасть можливість зменшити загальний викид кальцію в системний кровотік.
Тварина після своєчасних втручань, рекомендується на якийсь час залишити в лікарні ветеринарної клініки.
Вторинна форма гіперпаратиреозу лікуватися шляхом зміни раціону харчування і коригування вмісту елементів в кормі. Необхідно сказати, що абсолютно всі патології, що розвиваються в ендокринній системі, вимагають ґрунтовного підходу з боку ветеринара і виконання всіх рекомендацій господарем тварини. Ендокринні патології лікуються довго, тому власнику варто запастися терпінням.
Значно простіше не допустити розвиток гіперпаратиреозу, ніж потім займатися його лікуванням. З метою попередження порушення процесів обміну, рекомендується ретельно стежити за якістю корму або їжі, яку отримує вихованець.
Систематично необхідно ходити на проф.огляди до лікуючого тварина ветеринара. Це дасть можливість вчасно виявити почався патологічний процес і не допустити розвиток складнощів.
Ігноруючи проблеми гіперпаратиреозу, власник може дочекатися інвалідності собаки. У самих запущених випадках, тварина гине мученицькою смертю від багатьох переломів і болів в суглобах.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.
