Site icon Inform Pro

Ентерит у цуценят

Процес запалення, що локалізується в відділах кишечника, спровокований вірусними агентами, називається ентеритом. Ентерити часто вражають маленьких цуценят, через ослабленою у них імунного захисту.

Крім кишкового тракту, в процесі вірусного захворювання, уражаються такі органи як печінка і нирки, а ще серцево-судинна. Схильні до ентеритів всі групи собак, але найбільш чутливими є цуценята і літні собаки. Власне у даної групи вихованців проживають в будинку захворювання протікає гостро, уражаються органи, а при відсутності своєчасної медичної допомоги, приходить смертельний результат.

Вірус ентериту (катарального або парвовирусного) потрапляє в організм цуценя в результаті тісного контакту з інфікованими біологічними рідинами (фекаліями або ж уриною). Період від моменту проникнення патогена в організм до початку появи відмінних ознак може становити від 2 днів до одного тижня.

Причини і механізми зараження

Досвідчені собаківники побоюються навіть дуже слова – ентерит. І абсолютно не дарма. Адже хвороба може перебувати де завгодно і здивувати собаку, навіть з хорошою імунним захистом. Не кажучи вже про маленьких цуценят і літніх псів.

Обов’язково потрібно згадати, що єдиним методом попередження розвитку вірусного ентериту вважається імунізація. Але вакцина від парвовірусного ентериту не дає 100% гарантії.

Ентерит у цуценят собою являє висококонтагіозну вірусну інфекцію, здатну не тільки вражати слизові оболонки травного тракту, а й нагнітати ускладнення в інших системах організму. При слабкому імунітеті і відсутності вакцинацій, тварина гине фактично відразу.

У ветеринарії найбільш небезпечними видами вірусного ентериту вважається корона і парвовірусний. Патогени, що проникають в організм, можуть нагнітати не тільки запалення кишечника, але і розвиток гастроентеритів (залучення до процесу запалення шлунка).

Найсерйознішу небезпеку ентерит представляє для цуценят, які не досягли віку 6 місяців. Але і дорослі собаки можуть інфікуватися.

Відзначено, що штами вірусного ентериту, що вражає цуценят і дорослих собак, не здатні розвиватися в організмі людини, і не можуть уявити небезпеки для побутових кішок.

Патогенні організми, що провокують ентерит, мають великий ступінь виживання. Збудник парвовирусного ентериту здатний довгий час зберігати власну патогенну активність при дуже високій і зниженій вологості. Патоген не відразу гине при впливі на нього великих і невисоких температур.

Джерелом інфекції є заражені маси Кала, сеча, слизовий секрет порожнини рота, виверження шлункового вмісту. На підставі цього, здоровий щеня може інфікуватися ентеритом після тісного контакту з хворими родичами. Крім цього, захворіти вірусною інфекцією, що вражає організм собак, можна і перебуваючи вдома. Щеня може інфікуватися ентеритом від вуличного взуття власника, на підошві якої розміщуються небезпечні інфекційні агенти.

Види і симптоми ентериту у цуценят

Є кілька типів вірусної інфекції, що вражає переважно кишечник собак. Їх викликають споріднені вірусні агенти. Небезпечним захворюванням, що тягне за собою масу наслідків, вважається коронавірусна хвороба. Збудник коронавірус, потрапляє в організм чутливої тварини, активно починає плодитися і вражати клітинні структури слизових оболонок кишечника.

Період від моменту проникнення патогена в організм до початку виникнення відмінних ознак захворювання, може змінюватися від декількох діб до одного тижня. Після завершення інкубаційного періоду, з’являється ряд відмінних ознак:

  • дуже висока млявість тварини і байдужий стан, відмова від рухливих ігор;
  • зниження апетиту або відмова від корму (щеня може не реагувати навіть на улюблені ласощі);
  • поява нападів нудоти, що закінчуються виверженням шлункового вмісту;
  • збільшення показників температури тіла (необов’язково і не до високих позначок);
  • розлад шлунку-пронос світлого кольору.

Для дорослих собак з хорошим імунним статусом, коронавірусна хвороба не представляє небезпеки. А ось невеликі цуценята вимагають вчасно наданої допомоги. В іншому випадку їм загрожує смертельний результат.

Справжньою напастю для господарів вважається парвовірусний ентерит у цуценят. Хвороба може протікати в декількох формах-швидкої, гострої, підгострій. Швидка форма парвовирусного ентериту за лічені години або дні призводить до смертельного результату. У більшості випадків, володар навіть не встигає підкреслити розвитку клінічної картини.

У багатьох випадках цей вид ентериту відрізняється більш тривалим терміном інкубації-від 3 до 10 днів. Парвовирусная хвороба затягує в запальні патологічний процес не тільки стінки травного тракту, але також призводить до порушення в роботі серцевої-судинної і дихальної систем,печінки і нирок.

Початкові ознаки у цуценяти при інфікуванні парвовірусним ентеритом:

  • відмова від їжі, небажання пити воду;
  • сильна байдужість, млявість і слабкість, відмова вставати з власного місця навіть при заманюванні ласощами;
  • поява нападів нудоти з подальшим виверженням шлункового вмісту (блювота з піною, неодноразово повторюється);
  • розлад шлунку-діарея повторюється кілька разів, маси Кала мають противний відштовхуючий смердючий запах;
  • показники температури тіла не підвищуються, а навпаки, зменшуються;
  • зустрічається проблема з координацією рухів-хода у цуценяти нетривка, вимальовується тремтіння;
  • відчуття болю в області живота.

Змішана форма парвовірусної інфекції, вражає не тільки кишковий тракт, а й серцево-судинну систему, відрізняється появою додаткових симптомів:

  • анемічність помітних слизових оболонок, аж до ціанотичності;
  • сильний нападоподібний кашель;
  • порушення процесу дихання (тварині складно вдихати повітря, тому воно відкриває пащу);
  • проблеми в роботі м’язи серця;
  • задишка.

Небезпека цієї форми ентериту для цуценят, полягає не тільки в поганому імунітеті і не можливості якісно чинити опір патогенів. Головна небезпека полягає в тому, що процеси обмінного типу в організмі цуценят проходять набагато швидше, ніж у їх дорослих родичів. В результаті сильного виснажливого проносу і блювоти, при відсутності вчасно наданої допомоги, приходить зневоднення і смертельний результат.

При з’єднанні коронавирусной і парвовирусной хвороби, розвивається гастроентерит. Уражаються не тільки стінки відділів кишечника, але і слизова оболонка шлунка. Такий вид патології несе найбільшу небезпеку для цуценят, які не досягли віку 6 місяців.

Ознаки ентериту, спровокованого коронавірусом, при гострому перебігу такі:

  • блювота постійна і багата з домішками крові (ознака відкрився кровотечі в шлунку або кишечнику;
  • діарея (стілець водянистий, смердючий, з прожилинами крові);
  • виникнення відразливого запаху з порожнини рота;
  • пересушені видимі слизові оболонки, виражена анемічність;
  • болі в області живота.

Розвиток парвовирусного ентериту у цуценят в гострій стадії, відрізняється відмовою від корми, тварина не бажає пити воду, пронос має гнильний запах, є кров (в залежності від ступеня ураження стінок кишечника).

У зв’язку з ураженням серцево-судинної і системи дихання на рівні з кишечником, у тварини зустрічається задишка, метеоризм, хрипи в області легенів, важке переривчасте дихання.

Діагностика та лікування ентериту у цуценят

Уважний господар цуценя, помітивши відмінні симптоми прояву інфекційного захворювання, не повинен відкладати візит до ветеринарного професіонала. Виключно в умовах стаціонару оздоровчі центри існує можливість провести точну перевірку і виявити причину нездоров’я тварини.

При зверненні до професіонала, цуценяті проводять загальний клінічний огляд, додатково наказують аналізи крові, урини і мас калу. У побутових умовах постановка діагнозу ускладнюється, так як ознаки парвовирусной і коронавірусної інфекції багато в чому схожі з отруєнням, респіраторними захворюваннями.

Якщо щеня бути в критичному стані, його регулярно рве, зустрічається пронос з кров‘ю, бажано викликати фахівця додому. Все ж взяття аналізу крові потрібно у собаки для виявлення збудника в організмі тварини. Цілком підтверджується діагноз після того, як були виявлені нестандартні антитіла. Для цього проводитися полімеразно-ланцюгова реакція, реакція імунофлюоресценції.

У побутових умовах до того моменту як приїхав ветеринар, або Володар відправився в клініку з твариною, можна дати розчин, що запобігає розвитку зневоднення. Щоб приготувати розчин застосовують 1 літр води, додають в нього 3 г солі, 2 г соди, 1.5 г хлориду калію і ст.ложку цукру. Все ретельно перемішують і випоюють тварині в розрахунку 40 мл на кг живої ваги.

Давати тварині воду, якщо воно не хоче пити, а тим більше запихати їжу – не рекомендується. Навіть навпаки, прийняття їжі в перший день від початку розвитку парвовирусного ентериту заборонено.

Присутність харчової грудки в травному тракті не дає можливості лікарських препаратів працювати в повну силу, а розвиток метеоризму на тлі інфекції з присутністю в животі їжі, підштовхне сильні відчуття болю.

При відсутності у тварини нудоти і блювотних позивів, можна дати в побутових умовах один з ентеросорбентів (Смекта, Ентеросгель, вугілля активоване).

Якщо у цуценяти піднялася температура тіла, самостійно призначати без заздалегідь консультації з лікарем ліки не можна. Це також стосується знеболюючих препаратів, протимікробних і противірусних засобів.

Під час відвідування ветеринарної клініки, на підставі збору анамнезу, отриманих лабораторних аналізів, доктор розробляє індивідуальну план терапії вірусного ентериту. Лікування ентериту за порадами ветеринарних лікарів, в себе включає цілий комплекс важливих подій. Повсюдно використовуються такі категорії препаратів:

  • протимікробні засоби;
  • ентеросорбенти;
  • в’яжучі препарати на основі черемхи або ж відвару кори дуба;
  • спазмолітичні засоби;
  • клізми з поживними речовинами та інфузійна терапія;
  • медикаментозні засоби з ферментативними речовинами;
  • імуноглобуліни;
  • комплекси вітамінів і мінералів.

Залежно від індивідуальних особливостей організму, ветеринар призначає схему лікування і прописує дозування. Лікувати ентерит тільки медикаментозними засобами не має сенсу. Важливо місце в терапії вірусної інфекції займає дієтичної харчування. Після того, як організм пішов на поправку, собаці дають варені слизові каші на воді (геркулес і рисова), дозволені бульйони з нежирних сортів м’яса або риби. Згодом в раціон харчування вводяться шматочки вареної курятини або ж телятини, нежирні сир.

Заборонено давати цуценяті при вірусному ентериті кістки, жирні продукти і овочі, так як вони провокують бродіння і можуть виявитися причиною хворобливих почуттів.

Не тільки в період хвороби, але і після одужання, з харчування цуценя необхідно прибрати солодощі, борошняні вироби і спеції. Годування проводитися часто, невеликими дозами. Їжа повинна бути підігріта.

Господар собаки, яка захворіла ентеритом, зобов’язаний потурбуватися про якісну дезінфекцію житла. Важливо видалити всі предмети, з якими тісно контактувало хвора тварина. При відсутності подібної можливості, потрібно всі дані предмети кип’ятити.

Покриття килимові, стіни і меблі обробляються за допомогою спеціалізованих засобів для дезінфекції. Корисно також проведення кварцування в приміщенні.

Профілактика

З метою усунення зараження цуценя парвовірусним або коронавірусним ентеритом, потрібно вживати заходів профілактики. Необхідно розуміти, що 100% гарантії від зараження не дасть жодна вакцина, але зменшити небезпеку інфікування вийти. А підхопити небезпечний патоген може навіть собака, яка не має безкоштовного доступу на вулицю.

Проводити планову імунізацію потрібно після досягнення цуценятами віку 1.5 місяців. Далі проводитися ревакцинація через 3-4 тижні(в залежності від марки вакцини). Ще раз собак прищеплюють від вірусного ентериту щороку все життя.

Однаково важливо дотримуватися елементарних правил попередження:

  • не допускати контактування цуценя з бездомними тваринами, які є рознощиками самих різних інфекцій;
  • систематично проводити обробку приміщення з дезінфікуючими розчинами;
  • підбирати якісні корми для харчування, відвідувати ветеринарного фахівця з метою профілактики.

Люблячий володар завжди відзначає будь-які зміни в стані тварини і його поведінці. Помітивши, що щеня байдужий, сонний, відмовляється від їжі, не потрібно очікувати продовження розвитку клінічної картини, а відразу звертатися до професіоналів у ветеринарну клініку.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.

Exit mobile version