Зміст
Ларингіт-процес запалення, що зачіпає область гортані.
Це орган дихання, який складається з хрящових з’єднань. Власне в гортані розміщені голосові зв’язки.
У зв’язку з цим при запаленнях тканин гортані – ларингіті, відбувається роздратування і зміна голосу тварини.
Основою розвитку ларингіту у собак виступають травми в області шиї або самого горла, а ще бактеріальні та вірусні інфекції.
Слизова травмується сторонніми предметами, але частіше основою розвитку ларингіту у собак виступають інфекційні ураження.
1. Аденовірусна хвороба
Однією з частих причин розвитку процесів запалення в гортані, виступає аденовірусна хвороба. Активність аденовірусу призводить до порушення місцевого захисту шляхів дихання. Дуже часто цей вид інфекції провокує розвиток ринітів і бронхітів.
Основний шлях зараження-повітряно-крапельний. Частинки інфекційного агента виділяються в що знаходиться навколо середу з мокротою при кашлі або чханні. Рідше тварина може підхопити інфекцію аліментарним шляхом.
Вражати аденовірусна хвороба може всіх собак, незалежно від породи або віку. Але частіше ларингіт діагностується на тлі аденовірусної інфекції у маленьких цуценят.
Базовими ознаками ураження респіраторного тракту аденовірусної інфекцією є кашель і виділення слизу з носа. Примітна особливість аденовірусу-посилення кашлю у тварини під час прогулянок, а ще при питті води або під час прийому їжі. Відмітна ознака ларингіту на тлі аденовірусної інфекції – сильний кашель, що провокує блювотні позиви. Іноді у тварини на тлі сильного кашлю спостерігається відрижка.
Аденовіроз у маленьких цуценят ускладнюється такими проявами як кон’юнктивіт і збільшення в розмірі регіонарних лімфатичних вузлів. Дивуватися також можуть органи травного тракту з характерними проявами клінічної картини – втрата апетиту, напади блювоти і пронос. Показники температури тіла зазвичай не підвищуються. Тривалість захворювання становить приблизно від 2 до 10 днів з повним одужанням.
2. Інфекційний ринотрахеїт
Не менш небезпечною хворобою для дихальних органів собак вважається інфекційний ринотрахеїт. Основний пік захворюваності оформляється в міжсезоння і пов’язаний з переохолодженнями. Першими ознаками розвитку простудного захворювання є витікання з носових ходів. Далі хвороба потрапляє в більш глибокі шари, вражаючи область гортані і трахеї.
Небезпека інфекційного ринотрахеїту полягає в тому, що уражаються одночасно кілька відділів. Починається захворювання з порожнини носа, вражаючи в подальшому слизові оболонки глотки і трахеї. Патологічний процес у верхніх дихальних шляхах протікає важче і провокує ураження великої площі слизових шляхів дихання.
Тварині при інфекційному ринотрахеїті слід надати кваліфіковану допомогу і не займатися самолікуванням. Важливими ознаками розвитку інфекційної форми ринотрахеїту, вважаються:
-
; або повна відмова від корму;
- Збільшення температури тіла;
- Проблеми з травним трактом-напади блювоти і діарея;
- Виділення слизу з носових ходів і очей.
Основою інфекційного ринотрахеїту у собак виступає аденовірусна хвороба 2 типу. Збудник провокує появу не тільки перерахованих вище симптомів. Серед господарів собак є термін-вольєрний кашель, який визначає розвиток інфекційного ринотрахеїту. Сильний гавкаючий кашель розвивається у тварини на тлі запалення слизових оболонок глотки, викликаючи ларинготрахеїт. Дуже часто, при відсутності раннього лікування, розвиваються ускладнення у вигляді бронхіту або запалення легенів.
Кашель у тварини при ларингіті, спровокованому аденовірусом 2 типу, збільшується при інтенсивних фізичних навантаженнях, натисканні на область гортані нашийником або ж під час прийому їжі.
3. Чума м’ясоїдних
Небезпечна хвороба, що провокується вірусним агентом, завдає серйозної шкоди здоров’ю тварини. Чума м’ясоїдних або чумка, може протікати в декількох формах – нервової, кишкової, шкірної, змішаної і легеневої. Власне легенева форма чуми провокує розвиток ларингіту, трахеїту і бронхіту. У запущених випадках при ослабленні захисних сил організму, легенева форма чуми у собаки провокує виникнення пневмонії.
Базовими симптомами розвитку ларингіту на тлі чумки у улюбленця, вважаються:
- збільшення температури тіла до 41 градуса;
- сильний сухий кашель, що переходить у вологий;
- виділення слизового ексудату з носових ходів;
- млявість і байдужість тварини, зниження апетиту;
- утруднене дихання, що свідчить про проблеми в області бронхіального дерева.
Якщо улюбленець не має щеплення від чумки і у нього з’явилися ознаки порушень, вищеописані, слід якомога швидше звернутися за допомогою до ветеринарної лікарні за допомогою.
4. Мікоплазмоз та калицивирус
Основою процесів запалення в слизових оболонках шляхів дихання виступають мікоплазмоз і каліцівіроз. Мікоплазми відносяться до умовно-патогенної мікрофлори, будучи частиною нормальної мікрофлори організму тварини. При зниженні захисних сил організму мікоплазми активуються. При цьому відзначається висока тропність мікоплазм, що відрізняється здатністю вражати не тільки респіраторний тракт, провокуючи розвиток ларингітів та інших хвороб верхніх шляхів дихання, а й уретритів, вагінітів, нефритів, циститів і ендометритів.
Другий за значенням після мікоплазмозу – каліцівіроз. Інфекційне захворювання провокується РНК-містить вірусом. Інфікування собаки частіше відбувається при контакті з інфікованими кішками або іншими тваринами. Каліцівіроз у собак відрізняється на перших етапах слабкістю, відмовою від їжі, появою виділень з носа. Згодом розвиваються риніт, сильний кашель, закладеність носових ходів. На слизових порожнини рота видно виразки.
Собака втрачає апетит, може наступити виснаження або зневоднення організму при відсутності сил у організму на боротьбу з інфекцією.
У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.