Велика кількість мікроорганізмів — вірусів, бактерій, еукаріот — знаходиться на поверхні шкіри та слизових оболонок. Загальна чисельність подібної мікробіоти перевищує в десять разів кількість всіх клітин в організмі людини. В нормальному стані відбувається дружня взаємодія між макроорганізмом та мікробами: перший отримує від бактерій корисні речовини, які підтримують метаболічні, моторні, імунні процеси, а другі — мають місце для проживання та харчування.
В залежності від розташування мікробіоти розрізняють різні біотопи: урогенітальні, дихальних шляхів, кишківника, шкірних покривів тощо. Між собою вони відрізняються складом мікроорганізмів. Близько 60% від загальної кількості приходиться на мікрофлору кишківника. Мікробіота кишківника налічує близько 6 мільярда мікроорганізмів – це понад 1000 видів, серед яких найголовніші — близько 30–40 серотипів. Якщо з якихось причин порушується чисельне співвідношення мікробіоти у кишківнику то необхідно своєчасно її відновити за допомогою доступних методів.
Цікаві факти про кишкову мікрофлору
- Одразу після народження відбувається первинна колонізація кишківника бактеріями.
- Генотип людини частково визначає, який буде склад мікрофлори кишківника.
- В процесі життя на мікробіоту впливає багато різних факторів: харчування, спосіб життя, санітарний стан навколишнього середовища, вживання певних препаратів тощо.
- В деяких випадках мікробіота кишківника може стимулювати розвиток таких захворювань, як ожиріння, целіакія, онкологічні та запальні захворювання шлунково-кишкового тракту.
- Для відновлення кишкової мікробіоти часом достатньо застосувати відповідні препарати, зокрема рекомендують пробіотики для кишківника – enterol.ua, які створюють нормальні умови для розмноження корисної мікрофлори.
Мікроорганізми, що знаходяться в різних відділах шлунково-кишкового тракту, дійсно можуть бути як корисними, так і шкідливими. Другий різновид бактерій здебільшого спричиняє розвиток інфекційних захворювань.
Взаємозв’язок мікрофлори з різними системами організму
Активне вивчення мікрофлори кишківника дозволило виявити нові її властивості. Зокрема виділяються наступні моменти:
- Кишкова мікрофлора впливає на імунітет через розвиток лімфоїдної тканини. Бере участь в сенсибілізації імуноцитів, які потім заселяють різні ділянки слизової оболонки. Додатково продукуються імуноглобуліни М та А, які беруть участь в імунореактивності та імунотолерантності.
- Мікробіота кишківника стимулює метаболізм речовин, які потрібні людині. Наприклад, під час реакції бродіння клітковини утворюється сірководень, вуглекислий газ та коротколанцюгові жирні кислоти. Останні регулюють імунітет, метаболізм жирової тканини та енергетичний обмін, налаштовують взаємодію між імунітетом та бактеріями, завдяки чому зменшується ризик розвитку аутоімунних реакцій.
- Мікробіота впливає на нервову систему через активізацію імунних нервових шляхів. Це відбувається завдяки виробленню бактеріями ацетилхоліну, дофаміну, серотоніну — головних медіаторів нервової системи. Також виявлено зв’язок між мікрофлорою кишківника та мікроглією, яка відповідає за нейронні шляхи під час розвитку мозку. При застосуванні деяких препаратів, зокрема антибіотиків, сповільнюється розвиток клітин мікроглії. Це своєю чергою порушує імунні реакції.
Таким чином, мікрофлора кишківника має дійсно унікальні властивості, які й надалі будуть вивчатись для покращення роботи внутрішніх органів, імунної відповіді та гальмування процесів старіння організму.