Анекдоти про Чапаєва: 50+ старих і нових жартів

Зміст

1 Анекдоти про Чапаєва старі
2 Анекдоти про Василя Івановича і логіку
3 Анекдоти про Чапаєва, Петьку й Анку
4 Сучасні анекдоти про Чапаєва і Петьку

Досуг

robertss 02.09.2023 Article

У довоєнні роки був надзвичайно популярний фільм «Чапаєв». Глядачі не хотіли розлучатися з легендарними персонажами, а їхня невигадлива дотепність так захопила всіх, що породила вже тоді хвилю жартів. Анекдоти про Чапаєва, його ординарця Петьку, Анку-кулеметницю створюються вже десятки років. Чапаєв, анекдоти про якого мають незмінний успіх, залишається найпопулярнішим народним героєм.

Анекдоти про Чапаєва старі

Можливо, багато хто навіть не знає, хто такий Чапаєв і чому про нього придумано так багато веселих історій. Але вірний спосіб розвеселити будь-яку компанію — розповісти історію, де головні герої — це Петька і Чапаєв. Анекдоти умовно поділені на підрозділи. Починають ними ділитися мало не дошкільнята — це можуть підтвердити дорослі люди, раптом почувши від дітей старі забуті анекдоти про Василя Івановича і Петьку:

Сидять Петька і Василь Іванович на дереві. Раптом до дерева підходить слон і починає його трясти.

— Василю Івановичу, може, тут у нього гніздо?

— Дурень ти, Петько, вони в норах живуть!

Музей революції. Екскурсовод показує на скелет зі словами: «Це скелет легендарного героя Василя Івановича Чапаєва».

Екскурсант: «А це чий маленький скелетик поруч?»

Гід після секундної паузи: «Це скелет Василя Івановича в дитинстві».

Василь Іванович підкликає Петьку:

— Завтра в дивізії змагання з боксу, від штабу виступиш ти.

— Та ви що, Василю Івановичу! Це мені не по зубах!

— По зубах, Петько! І по носі, і по вусі, і по лобі…

Чапаєв із Петькою в лазні миються, Петька Василю Івановичу спину тре:

— Василю Івановичу! Пам’ятаєш, у тебе майка була, яка торік пропала?

Петька і Василь Іванович миються в лазні, а Петька каже:

— Василю Івановичу, у вас п’яти брудніші, ніж у мене.

— Так я на скільки тебе старший!

— Василю Івановичу, американці на Місяці висадилися.

— Оце так! Бачиш, куди ми їх загнали!

Василь Іванович обходить стрій бійців. Позаду нього йде Фурманов, пояснює:

— Це начальник штабу Михайлов, це командир роти Семенов, а це — командир взводу Козлов…

Василь Іванович:

— Командир взводу КОГО?!

— Василю Івановичу, можна я ще раз твої бумеранги на полювання візьму?

— Які бумеранги, Петрику?

— Та під ліжком у тебе лежать. Я з ними вчора в лісі багато птаха набив.

— Петько, ще раз мої шкарпетки візьмеш, я тебе краваткою зарубаю!

Сидить Петька на рейках, відпочиває. Підходить до нього Василь Іванович:

— Що, нероба, розсівся? А ну, посунься, командир сяде!

Чапаєв із дивізією підходить до німецького міста Ганновера, а на вході їх зустрічає стара арабка хлібом-сіллю.

Відламав Василь Іванович краюшку, вмочив окраєць у сіль, прожував, та й запитує:

— Мати, а що, є білі в місті?

Чапай із Петькою йдуть пустелею. Спека, пити хочеться — повний пипець. Раптом бачать — колодязь. Кинулися до нього, а там напис: «Хто нап’ється — козленочком стане». Ну побоялися вони пити, так зі спрагою і спати лягли.

Прокидається вночі Петька і каже Чапаєву:

— Та фіг із нею, з написом цим, може, нап’ємося, Василю Івановичу?

— Василю Ваничу, а як правильно написати — «груть» чи «грудь»?

— Петько, пиши по-старому — «сиськи».

— Так це що ж виходить, я Батьківщину цицьками захищав?

Анекдоти про Василя Івановича і логіку

Анекдоти про Петьку і Чапаєва — це звичайні ситуації, які обігруються як комедійні. Мабуть, це найбільша і найвеселіша тема.

Кожен анекдот про Чапаєва і логіку здатний змусити сміятися від душі. Переконайтеся в цьому, прочитавши найкращі жарти:

Під час наступу білих:

— Петько, візьми гранату на полиці, відлякай їх.

Петька хапає гранату, жбурляє її в танк — танк на шматки!

Заходить до хати і каже Василю Івановичу:

— Молодець, Петько! Поклади гранату на місце…

— Петько! Знаєш, де найміцніший спирт знаходиться?

— Де, Василю Івановичу?

— У корабельному компасі! Там так і написано — 360 градусів.

Вчаться Чапаєв і його ад’ютант стрибати з парашутом.

— Василю Івановичу, а якщо цей парашут не розкриється?

Василь Іванович упевнено:

— Принесеш мені — заміню.

Прогулюється Петька і бачить, що Василь Іванович яму копає.

— Василю Івановичу, навіщо яму копаєш?

— Та розумієш, Петько, веліли мені на документ фотографію по пояс зробити.

— А навіщо таку глибоку?

— Так я ж на коні сфотографуватися хочу!

Петька повертається в полк. Чапаєв йому:

— Петько, ти чого такий понурий?

— Та ось, у військову академію вступав і на іспиті провалився.

— Як? Чому це?

— Та запитали мене, хто такий Цезар, а я візьми й відповідай, що це кінь із п’ятого ескадрону.

— Це моя вина, Петько. Поки тебе не було, я ж Цезаря в сьомий ескадрон перевів.

Чапаєв вступає до інституту і провалює іспит. Петька запитує:

— На чому зрізався, Василю Івановичу?

— На математиці.

— Та розумієш, Петрику, запитують мене, скільки буде 0,5 плюс 0,5? Я нутром чую, що літр, а математично висловити не можу!

Сидять Василь Іванович із Петькою на рейках, курять.

— Василю Івановичу, от ти такий розумний, то поясни: рейки гладкі?

— Колеса круглі?

— Чому круглі колеса по гладких рейках стукають?

— Дурень ти, Петрику! Формулу площі кола знаєш?

— Пі ер квадрат?

— Ось цим квадратом і стукають!

— Критика, Петрику, це коли рядовий боєць може мені в очі сказати все, що завгодно, і йому нічого не буде.

— Нічого, Петрику! Ні коня нового, ні папахи, ні шашки, ні збруї. Ні-че-го!

— Петрику, ти чому не віддав мені честь?

— Винен, Василь Іванович, мабуть, заснув.

— Ну, слава богу, а то я подумав, що ти мене не поважаєш!

Петька простягає Василю Івановичу папугу.

— Василю Івановичу, папугу.

Той узяв папугу, відкрутив йому голову і каже:

Анекдоти про Чапаєва, Петьку й Анку

Короткі смішні історії цієї серії не обходять увагою й інших героїв знаменитого фільму. Складаються анекдоти про Чапаєва та Анку, а анекдоти про Петьку сповнені дотепності та народного гумору. Анка, Петька і Василь Іванович, анекдоти про яких завоювали світову популярність, стали невід’ємною частиною культури багатьох народів.

Дзвінок по телефону, Петька бере слухавку:

— Командувач танковим корпусом Петька слухає!

— Ти що, офігів? Я ж тобі тільки один танк дав!

— Так мотор-то вкрали, один корпус і залишився!

Заходить Василь Іванович у кімнату Петьки і бачить, як Петька щось пише.

— Що ти там пишеш, Петько?

— Оперу пишу, Василю Івановичу!

— Ух ти, а про мене напишеш?

— Ой, і про вас, і про Анку, опер сказав про всіх написати.

Чапаєв підняв дивізію в наступ. Бачить — Петька тікає.

— Стій, боягуз, назад!

— Василю Івановичу, ти погано знаєш географію. Земля ж кругла. Я йду противнику в тил.

— Петько, а ти коня на скаку зупиниш?

— Ну, а в хату палаючу увійдеш?

— Та ну вас, Василь Іванович…

— Ось за що тебе люблю, Петько, так за те, що ти не баба!

Пішли Петька з Анкою в розвідку, замаскувалися під індіанців. Їх перехоплюють, запитують:

— Я індіанка, — каже Анка.

— А я… а я… индипетька!

— Василю Івановичу, уявляєте, наша Анка вагітна!

— Це дуже добре, Петько! Народить нам червоноармійця.

— А якщо вона від білого дитину чекає?

— Ще краще, Петрику! Без напруження ще одного білого в полон візьмемо.

— Василю Івановичу! Там Анка в нашу дивізію провела інтернет!

— Інтернету до стінки, а Анку — сюди!

Сучасні анекдоти про Чапаєва і Петьку

Анекдоти про Анку-кулеметницю, ад’ютанта і бравого командира не можна залишити в минулому. Їх, недовго думаючи, переносять у сучасні реалії. Навіщо вигадувати нових персонажів, коли так полюбилися характери Чапаєва, Петьки, Анки? Їхні взаємини наповнюють сучасним змістом — і готові злободенні анекдоти про Чапая:

— Василю Івановичу, як ти ставишся до репресій часів Сталіна? Ну, це коли в табори засилали.

— Дуже, дуже погано! Контру відразу треба розстрілювати, без слідства і суду!

— Василю Ваничу, а ти б блог завів?

— Петрику, коли люди довго в лазню не ходять, блохи самі заводяться…

— Василю Івановичу! А ти бачив, який він, смартфон цей?

— У-у-у-у, Петрику, він гарний, гладкий і розумний. Ну прямо як письменник Фурманов… Тільки смартфону ще й у пику тикати можна.

Петька влітає до Чапаєва у штаб.

— Василю Івановичу! Озброєння змінюють, нам он ракети прислали.

— А сідла до них є?

— Василю Івановичу, а якщо ескадрон скаче на вибори, то де має бути командир — спереду чи ззаду.

— Дурень ти, Петрику! Командир має балотуватися…

— В атаку, Петрику!

— Але ж криза, Василю Івановичу.

— Точно, Петько! Тоді по-пластунськи, і «ура» кричати пошепки!

Василя Івановича і Петьку направили в Африку для культурної допомоги слаборозвиненим країнам. Незабаром приїжджає комісія перевіряти їхню роботу. Вони бачать Чапаєва, який скаче в бурці, що розвівається, берегом річки і буксирує на тросі негра, який ковзає річкою на водних лижах. Комісія задоволена. Далі зустрічають Петьку, який запряг у плуг двох негрів і оре землю. Комісія обурена:

— І це ви називаєте культурною допомогою? Беріть приклад із товариша Чапаєва, який катає негра!

— Так це Василь Іванович крокодила на живця ловить!

Петька на машині часу потрапив у наш час. У військкоматі каже:

— Я в армію хочу.

— Ви що, псих?

— А тепер це що, обов’язкова умова?

Приїхав Петька з Японії, де вивчав карате.

— Ну, чого навчився, покажи перед строєм, — каже Чапаєв.

— Винесіть лом, — каже Петька.

Принесли. Він їм як огріє Чапаєва по спині:

— Це вони так приблизно рукою б’ють.

Повертається Чапаєв із відрядження до Англії. Одягнений з голочки, в лімузині, на руках персні з діамантами. Повний багажник грошей.

Петька його здивовано запитує:

— Василю Івановичу, звідки в тебе все це?

— Та так, Петько, у карти виграв.

— Заходжу я в клуб. Там усі в карти грають. Придивився — в очко ріжуться! Сів я за столик, узяв карти. У мене — 18. А мій суперник-англієць каже — 20. Я йому: «Покажи!» А він мені: «Ми, джентльмени, віримо на слово». Ось тут-то мені як поперло, як поперло.

Потрапив один чоловік у рай і бачить: сидять за столом відомі особистості. Підсів і він до них. Усе начебто нормально, але іноді хтось із сусідів робить один оберт на стільці. Не витримав він і запитав, що б це означало.

— Розумієш, коли про когось із нас на землі розкажуть анекдот, йому тут доводиться один раз повернутися. Он бачиш у кутку два вентилятори? Так це Василь Іванович і Петька.

— Василю Івановичу! Давай у місто з’їздимо, виставку голографії подивимося? Кажуть, цікава…

— Ти що, Петько? Якого біса мені на графів голих дивитися?

— Василю Івановичу, ці лікарі сп’яну в графі діагноз твої ініціали написали!

Залишаються популярними й цікавими анекдоти, де Чапаєв і Петька продовжують воювати, перемагати, жартувати один над одним. Вони увійшли в народну творчість, їх переносять у сучасні умови життя та обставини. А іронія, гумор, жарт допомагають у скрутну хвилину. Згодні?